Одним з загадкових місць на маршруті це Червоногородський замок.
Жодного відношення до м. Червонограду Львівської області він не має))
Замок розташований в урочищі Червоне поблизу с. Нирків, на пагорбі в глибокій котловині. Річка Джурин охоплює петлею пагорб на якому стоїть замок з трьох сторін. Місцина дуже мальовнича.
Перші відомості про Черлений Городок ( Castrum Rubrum - латиною) знайдено у хроніці Биховця 1351 ріку. В ті часи Коріятовичі збудували тут дерев'яний замок, який в 1538 році знищили татари. На початку XVII століття власник Червоногорода, львівський каштелян Миколай Данилович (Mikolaj Danilowicz) (1558-1624) зводить мурований замок з оборонними вежами, оточений муром. В 1648 році замком оволоділи козацькі загони. В 1672 році замок захопили турецькі війська Магомета ІV. В 1778 році вже австрійський уряд продав замок князю Каролю Понінcькому (Karol Poninski) (1760-1830), який в 1820 році розібрав дві вежі і частину будівлі, а дві інші вежі використав для спорудження палацу на фундаменті замку. Його син Калікст (Kalikst Poninski) (1824-н/в), на місці старих веж звів нові вищі, круглої форми в ренесансному стилі. Проект замку розробив львівський архітектор Юліан Захаревич. Ці дві вежі збереглися до нині.
Декор та зубці круглих веж замку виготовлялися в Львові, звідки і були привезені на підводах. В одній з веж облаштовано таємний хід, початок якого зберігся і нині. В цій вежі, східці на другий та третій поверхи облаштовані в середині стіни. В другій вежі, сходи були дерев'яні і розміщалися на внутрішній стіні башти. Подекуди ще збереглися дерев"яні фрагенти цих сходів. Після Калікста, який не залишив по собі потомків, замок перейшов до його сестри Хелени (Helena Poninska) (н/в-1883).
До Першої світової війни палац досяг розквіту, мав красиві вежі, вишукану терасу в італійському стилі та колонаду з шести колон. Палац оточував великий парк з чарівним фонтаном, що зберігся до наших днів. Під час Першої світової війни палац зазнав значних руйнувань і надалі не відбудовувся повністю. Остання власниця замку, Марія -Софія Любомирська (Maria -Zofia Lubomirska (1877-1954), робила відчайдушні спроби підтримати замок в належному стані, та її зусиль було не достатьно. Замок занепадав та руйнувався.
З польських джерел відомо, що у 1924 році, в напівзруйнованому замку мешкав сільський вчитель. Друга Світова війна довершила руйнування.
За матеріалами castlesua.jimdo.com.